У США дивертикулез кишечника зустрічається у третини населення старше 45 років і у двох третин старше 85 років. У країнах Азії поширеність дивертикулів товстої кишки становить 28% і прогресивно зростає, не відстає і частота дівертікулітов і дівертікулярних кровотеч.
Дивертикулез товстої кишки часто діагностується під час рутинного скринінгу при колоноскопії. У хірургічній практиці нерідкі випадки перфорації кишки при ускладненому дивертикулезі.
При ендоскопічному дослідженні іноді за великий дивертикул приймають просвіт кишки.
Колоноскопія, як правило, застосовується для діагностики дівертікулярної кровотечі товстої кишки. Ідентифікація кровоточивого дивертикула дозволяє виконувати ендоскопічне кліпування, ін’єкції адреналіну, перев’язки та інше.
На відміну від колоноскопії, іригоскопія сульфатом барію дозволяє достовірно виявляти дивертикули товстої кишки, так як барій заповнює весь обсяг кишки, включаючи дивертикули.
У цьому дослідженні оцінювалася діагностична цінність колоноскопії для виявлення дивертикулів товстої кишки у хворих, які перенесли епізод кішкової кровотечі.
Матеріали та методи.
Ретроспективно оцінені дані 436 пацієнтів, в 2008-2011 рр перенесли колоноскопію з приводу кровянистого стільця. Виключені 355 пацієнтів, яким не виконувалася іригоскопія, і 16 після невдачі ендоскопічного дослідження. Включені в аналіз 65 пацієнтів.
При виконанні колоноскопії вказувалося кількість і локалізація дивертикулів. Іригоскопія була додатковим діагностичним методом візуалізації товстої кишки, виконувалася при колоректальному раку або для профілактики рецидивів дівертикулярної кровотечі. Іригоскопія проводилася не пізніше трьох днів після колоноскопії. Розташування і кількість дивертикулів товстої кишки визначалося при рентгенографії.
Діагностична цінність колоноскопії при дивертикулах розрахована по чутливості, специфічності, площі під кривою графіка залежності чутливості від частоти хибнопозитивних висновків (ROC-AUC), стосовно правдоподібності позитивного результату (PLR) і негативного результату дослідження (NLR). Діагностична цінність колоноскопії була оцінена з урахуванням віку, статі та локалізації дивертикулів.
Учасники були розділені на дві групи в залежності від віку: до 70 років і старше 70 років. За локалізацією поділ проводився на ліву половину товстої кишки і праву половину – сліпа, висхідна і поперечно-ободова.
Результати та висновки.
При ирригоскопии дивертикули товстої кишки були виявлені у 46 (71%) хворих. В цілому при колоноскопії було виявлено 486 дивертикулів, при ирригоскопии виявили тисяча сто вісімдесят шість дивертикулів. Колоноскопія мала 91% чутливість і 90% специфічність, а також PLR = 8,7 і NLR = 0,097 для діагностики дивертикулів товстого кишечника.
При аналізі підгруп за віком і статтю ніяких істотних відмінностей знайдено не було. При поділі по локалізації дивертикулів, ROC-AUC була значно нижче для лівосторонньої локалізації, відповідно 0,96 проти 0,81, р = 0,02.
Співвідношення всіх виявлених двома методами дивертикулів склало 0,41 або 486/1186. Для лівосторонньої локалізації оотношеніе значно 0,32 або 189/588, проти 0,50 або 297/598.
Таким чином, тільки менше половини дивертикулів товстої кишки можуть бути виявлені при колоноскопії, і лише третина – при локалізації в лівих відділах кишки.
Джерело: Colonoscopy can miss diverticula of the left colon identified by barium enema